Від чого залежить успішність виконання поставленого завдання?
Успішність виконання поставленого завдання залежить насамперед від чіткості та зрозумілості посталеного завдання, а також від бажання працівника виконати це завдання, як не дивно :).
Працюючи з людьми, переконуюсь, що вміння чітко та зрозуміло формулювати завдання значно полегшує роботу кожного менеджера.
Зібрала список причин чому працівник може спокійно, без зайвих хвилювань, не виконати завдання і не буде вважатися таким, що не справляється з обов’язками.
Оскільки усім відомо, що за успішність проекту відповідальність несе керівник, то само собою є зрозумілим, що за невиконання завдання, відповідальність несе той самий керівник. І це просто не може не тішити підлеглих, які часто користуються недосконалістю формулювання завдання.
Причини, чому працівник може не виконати завдання, і репутація «старанного працівника» залишиться цілою.
1. Завдання не зрозуміле.
Під час отримання завдання в усному режимі, працівник може не дочути, не додумати, не насмілитись задати додаткові запитання (погодьтесь, що у кожного є свій фіксований словничок «не» J). Працівник повертається на робоче місце, і найчастіше забуває деталі. У найкращому випадку він виконає завдання, але не так як керівник очікує.
Якщо завдання раніше виконувалось, то можливі наступні причини недосконалості виконання: «не дозрозумів», «забув та переплутав», «гадав та не вгадав», «старався та не достарався».
Якщо завадання раніше не виконувалось, то можливі ті ж самі наступні причини, тільки от цього разу цілковитого невиконання завдання: «не дозрозумів», «забув та переплутав», «гадав та невгадав», «старався та не достарався».
Найкраще перепитати у працівника, яке саме завдання було поставлено, і яка послідовність виконання, якщо це буде виконуватись вперше.
Висновок: Керівнику не достатньо роздати завдання, керівник несе відповідальність за впевнення в тому, що працівник виконає це завдання.
2. Завдання не записане.
«Завданням, яке не записане, можна знехтувати». Цим замовчуваним законом користуються усі, без винятку.
Незаписані завдання так само старанно як і записані, виконують тільки відповідальні працівники.
Висновок: Записане завдання слугує підказкою, береже пам'ять. Його завжди можна перечитати.
3. ‘Креативне’ завдання.
Керівнику прийшла ідея. Не мав/ла часу добре продумати, але є працівник, розумний, спритний, ми в нього віримо, тож йому це швиденько і дамо на доопрацювання та реалізацію.
Якщо працівник смикалистий і не переповнений страхом, то результати реалізації такого ‘креативного’ завдання повернуться до керівника, у найкращому випадку, у точно такій самій формі, як його було поставлено. Вирази на обличчі у двох будуть майже подібними. Правда у керівника буде більше здивування ніж задоволення. Це у випадку, якщо керівник пам’ятає усі свої ‘креативи’ і запитує про результати. Розумні працівники добре орієнтуються, коли керівник прийде за результатом і чи будуть йому цікаві результати взагалі. А ще частіше вони нічого не роблять, до моменту, поки керівник не запитає про результат. Таким чином вони зменшують свій об’єм робіт на кількість завдань, по які ніхто не приходить. J
Періодично запитувати про поточні результати неабияка корисна традиція. По-перше, дає впевненість працівнику, що це не той ‘креатив’, а по-друге, вчасно довідаєтесь, якщо виникнуть проблеми із виконанням завдання і швидко зможете прийняти коригуюче рішення.